Догляд за батьками без інвалідності: що змінює законопроєкт №16118

Батько потребує догляду. Але групи інвалідності немає

Людина не може самостійно пересуватися. Забуває прийняти ліки. Потребує допомоги у звичайних щоденних справах. Родина доглядає за нею постійно. А у відповідь чує: «Немає інвалідності — немає підстави». Для догляду за власними хворими батьками така відповідь уже сьогодні може бути неправильною.

Законопроєкт №16118 пропонує додаткові підстави для відстрочки та звільнення з військової служби через потребу літнього родича в постійному сторонньому догляді. Однак гучний заголовок про «відстрочку без інвалідності» приховує важливу різницю між чинною нормою і запропонованою.

Станом на 13 жовтня 2026 року це законопроєкт, зареєстрований 1 жовтня. В офіційній картці — опрацювання в комітеті. Він ще не створює нових прав.

Джерела: [1], [2], [5]

Що вже дозволяє чинний закон

Пункт 9 частини першої статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вже передбачає відстрочку для осіб, зайнятих постійним доглядом за хворими батьком чи матір’ю, які за належним медичним документом потребують такого догляду. Встановлена інвалідність не є обов’язковою умовою саме цієї підстави.

Тому спочатку потрібно перевіряти фактичний догляд, спорідненість і медичне підтвердження потреби. Самого діагнозу недостатньо. Висновок має підтверджувати потребу в постійному догляді, а документи заявника — відповідати чинній процедурі.

Пункт 13 про батьків з інвалідністю I або II групи та пункт 14 про догляд за родичами другого ступеня з інвалідністю I або II групи — інші підстави з власними умовами. Їх не можна змішувати з пунктом 9. Зокрема, спеціальні умови пункту 9 щодо батьків другого з подружжя не слід механічно переносити на догляд за власними батьком чи матір’ю.

Джерела: [5], [7]

Що саме додає №16118

Проєкт доповнює частину першу статті 23 новим пунктом 13¹. Окремо він додає підставу звільнення зі служби під час воєнного стану до пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону «Про військовий обов’язок та військову службу». Це дві різні процедури для різних статусів людини.

Запропонована модель стосується одного з батьків або члена сім’ї другого ступеня споріднення похилого віку. У пояснювальній записці акцент зроблено на літніх людях. Водночас побудову самої норми варто уточнити, щоб вікова умова однаково читалася щодо обох категорій родичів.

Ключове: через хронічні захворювання, когнітивні розлади чи інші стійкі порушення функцій організму родич має частково або повністю втратити здатність до самообслуговування та/або пересування і потребувати постійного стороннього догляду. Формальна інвалідність у новій підставі не зазначена як необхідна умова.

Для родичів другого ступеня це суттєво: чинний пункт 14 прив’язаний до інвалідності I або II групи. Серед родичів другого ступеня — рідні брати й сестри, баба та дід з обох боків, онуки. Новий текст не дає підстав обіцяти аналогічне право будь-якому родичу або автоматично поширювати його на батьків другого з подружжя.

Джерела: [2], [3], [4]

Самого віку недостатньо

Пенсійний вік, слабке здоров’я або спільна реєстрація місця проживання самі по собі не дорівнюють постійному сторонньому догляду. Проєкт описує сукупність умов: стійке порушення, втрата побутової самостійності чи здатності пересуватися, потреба в постійній допомозі та належне медичне підтвердження.

Число «60 років» у тексті №16118 не встановлене. Загальний закон про соціальний захист ветеранів праці та інших громадян похилого віку пов’язує цей статус із пенсійним віком і також охоплює осіб, яким до нього залишилося не більше півтора року. Точну вікову умову нової підстави доцільно узгодити безпосередньо в законі та процедурі.

Джерела: [2], [8]

Який медичний документ пропонують

Потребу в постійному сторонньому догляді має підтверджувати висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я або рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Звичайна виписка з переліком захворювань і висновок про необхідність догляду мають різне призначення. Так само акт, який підтверджує фактичний догляд, не замінює медичного документа про його необхідність. Поки №16118 не ухвалений, документи оцінюють за чинною підставою та чинним порядком, а не за обіцянками майбутньої норми.

Джерела: [2], [7]

Хто ще може доглядати

Проєкт ставить окрему сімейну умову. Не повинно бути інших членів сім’ї першого ступеня споріднення відповідного родича, які можуть здійснювати догляд. Альтернативи — вони самі потребують постійного стороннього догляду або вже доглядають за іншими членами сім’ї.

До першого ступеня належать батьки, чоловік або дружина, діти, зокрема усиновлені. Перевіряти доведеться сімейне коло людини, яка потребує догляду. Наявність дорослої дитини ще не пояснює, чи може вона реально забезпечити постійну допомогу. Проживання за іншою адресою теж не є готовим юридичним доказом неможливості догляду.

Саме тут потрібні чіткі правила: якими документами підтверджувати неможливість догляду, потребу іншого родича в допомозі чи його догляд за третьою особою. Без них добра ідея ризикує перетворитися на суперечки про довідки.

Джерела: [2]

Відстрочка і звільнення зі служби — різні рішення

Відстрочка стосується призову під час мобілізації. Звільнення — припинення військової служби на визначеній законом підставі. Відстрочка не звільняє військовослужбовця, а реєстрація законопроєкту не є підставою для задоволення рапорту.

У чинній статті 26 відповідні підстави догляду за батьками та родичами другого ступеня пов’язані з інвалідністю I або II групи та іншими встановленими умовами. №16118 пропонує додаткову модель, засновану на функціональних порушеннях і потребі в догляді. Для людини, яка вже служить, це окрема важлива частина проєкту.

Джерела: [2], [6]

Що, на мою думку, потрібно допрацювати

Перше — прямо визначити, як підтверджувати фактичний догляд саме заявником. У чинному пункті 9 закон говорить про особу, зайняту доглядом. Новий пункт починається з наявності родича, який потребує допомоги. Між цими конструкціями є різниця.

Друге — врегулювати ситуацію кількох претендентів. На відміну від чинного пункту 14, новий пункт 13¹ не містить прямого обмеження «не більше одного». Це не означає автоматичне право кількох людей на відстрочку. Це означає питання, яке законодавець має вирішити до застосування норми.

Третє — встановити зрозумілий порядок перевірки інших можливих доглядальників і узгодити вікову умову. Право має працювати для родини, яка справді забезпечує постійну допомогу. Рішення не повинно залежати від різного прочитання одного речення в різних комісіях.

Джерела: [2]

Суд не замінює процедуру підтвердження догляду

Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 6 квітня 2026 року у справі №214/3475/24 пояснила: встановлювати факт постійного догляду для отримання відстрочки в окремому цивільному провадженні не можна, коли для цього передбачений позасудовий порядок.

За офіційним повідомленням Верховного Суду, підтвердження здійснюється за процедурою постанови №560. Відмову або бездіяльність відповідного органу можна оскаржувати в адміністративному суді. Отже, потрібно розрізняти спробу отримати «судову довідку» замість процедури та оскарження незаконної відмови. Ця позиція стосується чинного порядку, а не ще не ухваленого №16118.

Джерела: [11], [12]

Що робити родині зараз

Спочатку визначте чинну правову підставу. Далі перевірте документ про спорідненість, належний медичний висновок і докази фактичного догляду. Для пункту 9 додаток 5 до постанови №560 передбачає, зокрема, документи про отримання компенсації, допомоги або надбавки на догляд чи акт про встановлення факту постійного догляду за формою додатка 8. Конкретний комплект залежить від підстави.

Відстрочки оформлюють у Резерв+ для доступних там категорій або через ЦНАП, якщо відповідна цифрова підстава недоступна. Рішення ухвалює ТЦК та СП. Не варто обіцяти оформлення будь-якого догляду одним натисканням у застосунку. Зафіксуйте подання документів і отримайте належне рішення; при відмові потрібно оцінювати її конкретні мотиви.

За текстом проєкту майбутній закон мав би набрати чинності наступного дня після опублікування, а Кабінет Міністрів отримав би місяць для приведення актів у відповідність. Це запропоновані строки, а не вже визначена дата початку нової відстрочки.

Мій висновок: №16118 порушує реальну проблему догляду за літніми людьми, які втратили самостійність без встановленої інвалідності. Але родині не потрібно чекати нового закону, щоб перевірити чинні права. А законодавцю потрібно чітко описати докази й процедуру. Інакше знову буде вилами по Закону писано…

Джерела: [2], [5], [7], [9], [10]