Пеня, 3% річних та інфляційні втрати: що можна стягнути разом із боргом

Вам винні гроші.

Товар поставлений. Роботи виконані. Строк оплати минув.

Боржник просить «ще трохи почекати». Потім — ще трохи. Ваші гроші тим часом працюють у чужому бізнесі.

Тому в позові часто йдеться про суму, більшу за основний борг. До неї можуть додаватися пеня, проценти річних та інфляційні втрати.

Але калькулятор сам по собі справу не виграє. Для кожного нарахування потрібно встановити правову підставу, визначити період і правильно врахувати часткові оплати.

Що можна заявити разом із основним боргом

У звичайному спорі між підприємствами про оплату поставленого товару, виконаних робіт або наданих послуг кредитор може заявляти:

• основний борг;
• пеню, якщо для її стягнення є договірна або законна підстава;
• 3% річних або інший погоджений чи встановлений законом розмір процентів за прострочення;
• інфляційні втрати за гривневим зобов’язанням;
• штраф, якщо він передбачений договором або спеціальним законом і є підстави для його застосування.

Судовий збір і витрати на правничу допомогу вирішуються окремо за процесуальними правилами.

Це загальна схема для боргів за товари, роботи та послуги. Для кредитів, позик, споживчих відносин та інших спеціальних зобов’язань діють додаткові правила. Зокрема, пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає спеціальне звільнення позичальника від відповідальності за прострочення кредиту чи позики під час воєнного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування. На будь-який борг за поставку ця пільга автоматично не поширюється. [1]

Якщо ще потрібно перевірити підставу самого боргу, почніть із матеріалу «Стягнення боргу з юридичної особи: що потрібно довести в суді»:
Стягнення боргу з юридичної особи: що потрібно довести в суді

Пеня: відповідальність, яка накопичується за час прострочення

Пеня — різновид неустойки. За статтею 549 ЦК України вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення. [1]

Для розрахунку потрібно знати, коли платіж мав відбутися, яка сума залишалася несплаченою і яку ставку можна застосувати.

Коли боржник сплачує частину боргу, база наступних нарахувань змінюється. Нараховувати пеню на вже сплачену суму за наступні дні не можна.

З 28 серпня 2025 року частина третя статті 549 ЦК України містить також правило про законну пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Договором може бути визначений менший розмір. Це потрібно враховувати навіть тоді, коли договір не містить окремого пункту про пеню. Для давніших періодів підставу стягнення перевіряємо за законодавством, яке діяло в той час. [1] [3]

Чи можна стягнути пеню понад подвійну облікову ставку НБУ

У договорі написано «0,5% за кожен день». Сторони підписали. Начебто все погоджено.

Проте для договірних грошових відносин підприємств та ФОП діє спеціальний Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» №543/96-ВР. Його стаття 3 прямо обмежує пеню подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у відповідний період. Закон залишається чинним. [2]

Отже, сама згода сторін на більшу щоденну ставку не дає підстав стягнути в бізнес-спорі пеню понад цю межу. Для конкретного виду зобов’язання потрібно також перевірити спеціальні норми.

Облікова ставка НБУ — річна. Для поденного розрахунку її переводять у денний показник, враховуючи кількість днів у відповідному році. Якщо ставка або сума боргу змінювалися, розрахунок ділять на періоди.

Водночас ця межа стосується пені. Вона не встановлює загальну стелю для суми боргу, інфляційних втрат і процентів за статтею 625 ЦК України.

Якщо сторони назвали пеню «неустойкою»

Наприклад, договір передбачає «неустойку в розмірі 0,1% від суми простроченої оплати за кожен день прострочення».

Використання слова «неустойка» саме по собі не є помилкою, яка позбавляє кредитора права на стягнення. Це загальна назва. Пеня — її вид.

Для кваліфікації оцінюємо зміст умови: відповідальність за прострочення платежу, відсоток від простроченої суми та поденне нарахування. За цих ознак санкція є пенею, а отже, до неї застосовуються відповідні правила та обмеження. Такий висновок випливає зі статті 549 ЦК України та розмежування видів неустойки, наведеного ОП КГС ВС у постанові від 19 січня 2024 року у справі №911/2269/22. [1] [4]

Перейменування на «неустойку», «компенсацію» чи «штрафні збитки» не створює права обійти законодавче обмеження, якщо за змістом це та сама пеня.

Показова постанова КГС ВС від 19 грудня 2019 року у справі №912/1153/19. Суд не допустив одночасного стягнення двох поденних санкцій за одне прострочення платежу: пені за подвійною обліковою ставкою НБУ та ще 0,3% від простроченої суми за кожен день. [5]

Однак не кожен відсоток, порахований за день, обов’язково є пенею. ОП КГС ВС у постанові від 3 грудня 2021 року у справі №910/14180/18 допустила поденний спосіб визначення процентів за користування попередньою оплатою в межах статей 536 та 693 ЦК України. Для такої кваліфікації потрібні відповідна підстава і зміст договірної умови. Однієї нової назви недостатньо. [6]

3% річних: окрема вимога за прострочення

Частина друга статті 625 ЦК України дозволяє кредитору вимагати 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. [1]

Це річна ставка. Вона розподіляється на фактичний період прострочення.

Вимога не залежить від того, чи є в договорі пункт про пеню. Наявність такого пункту не замінює проценти річних, а його відсутність сама по собі не позбавляє права заявити їх.

Якщо договір передбачає інший розмір процентів, потрібно перевірити, що саме сторони погодили: проценти за правомірне користування коштами, проценти за прострочення чи штрафну санкцію. Нараховувати все одночасно лише тому, що в договорі кілька різних назв, — ризикований підхід.

Інфляційні втрати: повернути реальну вартість гривневого боргу

Поки боржник утримує гривневі кошти, їхня купівельна спроможність може змінюватися. Стаття 625 ЦК України дає підставу вимагати суму боргу з урахуванням інфляції. [1]

Інфляційні втрати рахують за офіційними місячними індексами. Не можна просто скласти відсотки за кілька місяців або вибрати лише ті місяці, коли ціни зросли.

Об’єднана палата КГС ВС у постанові від 26 червня 2020 року у справі №905/21/19 пояснила послідовне застосування індексів, врахування дефляції та часткових оплат. [7]

Для боргу в іноземній валюті чи з валютним еквівалентом спочатку перевіряємо валюту зобов’язання та порядок перерахунку. Механічно додавати гривневу інфляцію до будь-якої валютної вимоги не слід.

Чи можна заявити пеню, проценти й інфляційні втрати разом

У звичайному спорі про прострочення оплати — так, коли виконані умови для кожної вимоги.

Пеня є неустойкою. Проценти річних та інфляційні втрати заявляються на підставі статті 625 ЦК України. Тому пеня не поглинає їх автоматично. Компенсаційну природу інфляційних нарахувань та їх відмінність від штрафних санкцій розглянуто, зокрема, в постанові ОП КГС ВС у справі №905/21/19. [7]

Але подвійне нарахування однієї й тієї самої пені під різними назвами — інша ситуація. Також окремо перевіряємо спеціальні звільнення від відповідальності, погоджені ставки та періоди.

Чому суд може стягнути менше, ніж ви порахували

Є дві різні причини.

Перша — вимога завищена юридично або арифметично: неправильна база, зайві дні, неврахована оплата чи перевищена допустима ставка. У цій частині нарахування необґрунтоване.

Друга — сума нарахована правомірно, але суд зменшує неустойку за частиною третьою статті 551 ЦК України з урахуванням істотних обставин. Це не автоматична знижка боржнику. Потрібні доводи та докази.

ОП КГС ВС у постанові від 19 січня 2024 року у справі №911/2269/22 наголосила: універсального відсотка зменшення немає. Обставини оцінюються індивідуально. Суд також має відмежовувати зменшення правомірної неустойки від відмови в юридично необґрунтованій частині. [4]

Якщо замовник не підписує акт, окремо пояснив, як довести виконання без підписаного акта.

Що перевірити перед поданням позову

1. Підставу боргу, документи про виконання та строк кожного платежу.
2. Зміст кожної умови про відповідальність.
3. Редакцію закону, яка застосовується до відповідного періоду.
4. Усі часткові оплати та їх зарахування.
5. Окремі розрахунки пені, процентів річних та інфляційних втрат.
6. Позовну давність і допустимий період нарахування.
7. Активи боржника та перспективу виконання рішення.

Позовна давність і строк нарахування — різні питання. Для неустойки ЦК передбачає спеціальну однорічну позовну давність; її фактичний перебіг потрібно перевіряти з урахуванням договірних умов та перехідних правил. Старе шестимісячне обмеження зі статті 232 ГК України не можна автоматично переносити на всі прострочення 2026 року: ГК утратив чинність 28 серпня 2025 року. Для давніших відносин необхідна окрема перевірка дії норм у часі. [1] [3] [8]

Спочатку перевірити розрахунок. Потім подавати позов

Велика сума в позові ще не означає велику суму в рішенні суду.

Потрібно розуміти, що саме ви стягуєте, за якою нормою і за який період. А також — чи буде з кого стягувати після рішення.

Якщо підприємству заборгували, я перевірю договір і докази, визначу допустимі нарахування та оціню перспективу судового стягнення.

Детальніше про судовий захист бізнесу:
Судовий захист бізнесу

Для оцінки ситуації надішліть договір, документи про виконання, строк оплати та відомості про часткові платежі через чинну форму зв’язку на сайті.

Джерела до матеріалу

[1] ЦК України: статті 549, 550, 551, 625, 258–259; пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень.https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

[2] Закон України №543/96-ВР від 22.11.1996: преамбула, статті 1 та 3.https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/543/96-%D0%B2%D1%80#Text

[3] Закон України №4196-IX від 09.01.2025; роз’яснення Апарату ВС щодо втрати чинності ГК з 28.08.2025.https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#Texthttps://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1869305/

[4] ОП КГС ВС, 19.01.2024, №911/2269/22. Кваліфікація видів неустойки та індивідуальні підстави її зменшення.https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/rishennya_obedn_palati_kgs_vs/2024_01_19_911_2269_22

[5] КГС ВС, 19.12.2019, №912/1153/19. Офіційна презентація судді ВС, слайд 15: дві поденні санкції за прострочення платежу.https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Bagaj_29_11_2021_prez.pdf

[6] ОП КГС ВС, 03.12.2021, №910/14180/18. Поденний спосіб обчислення процентів за користування попередньою оплатою.https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/rishennya_obedn_palati_kgs_vs/2021_12_03_910_14180_18

[7] ОП КГС ВС, 26.06.2020, №905/21/19. Методика інфляційних нарахувань, дефляція та часткові оплати.https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/rishennya_obedn_palati_kgs_vs/2020_06_26_905_21_19

[8] ВП ВС, 16.10.2024, №911/952/22. Розмежування формули пені та строку її нарахування за тодішньою статтею 232 ГК.https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1711053/